Кафедра аналітичної хімії

Завідувач кафедри
Вішникін Андрій Борисович,
доктор хімічних наук, професор,
Телефон: +380567765934

Загальна інформація

Наукова тематика кафедри у довоєнний період спрямовувалась, головним чином, на розробку фізико-хімічних методів аналізу, вивчення кінетики і механізмів окисно-відновних реакцій. Вона значною мірою визначалась запитами підприємств металургійної промисловості, визнаним центром якої був Дніпропетровськ, і мала важливе народно-господарське значення. Фізико-хімічні методи аналізу переважали над традиційно аналітичними методами – ваговими і об’ємними – за експресністю і простотою при збереженні достатньої точності.

Науковці кафедри стали піонерами розробки фотоелектро-колориметричних методів аналізу. У 30-ті роки О. Л. Давидов сконструював і впровадив у практику заводських хімічних лабораторій один з перших у країні портативний фотоелектроколориметр з селеновим фотоелементом. Завдяки простоті використання та високій точності визначення, фотоколориметр Давидова широко використовувався на виробництві. Фотометричним методом визначався вміст кремнію, фосфору, ванадію, миш’яку, міді, заліза, марганцю, сірководню у чорних і кольорових металах і сплавах, воді, повітрі. До 1940 р. фотоколориметр Давидова використовувався уже на 25 металургійних і машинобудівних заводах та в багатьох науково-дослідних інститутах країни. Для вдосконалення існуючих і розробки нових методів аналізу на хімічному факультеті ДНУ створена лабораторія фізико-хімічних методів аналізу. В ній же опановували нові методи аналізу заводські працівники. Для виконання замовлень на виготовлення фотоколориметрів відкрили спеціальні майстерні. В подальшому розробкою фотометричних методів займалися В. Ф. Мальцев, Б. Є. Рєзнік та ін.

Іншим провідним науковим напрямком кафедри у 30-ті роки став розвиток електрохімічних методів дослідження. А. М. Занько та В. Ф. Стефановський (вони послідовно очолювали кафедру в довоєнні та перші післявоєнні роки) розробили потенціометричні методи аналізу чорних і кольорових металів, сплавів, руд, займались розвитком теоретичнх основ аналітичних методів, вивченням механізму реакцій окиснення-відновлення.

У післявоєнні роки кафедру аналітичної хімії тривалий час (1945–1961рр.) очолював доц. Б. Є. Рєзнік. Під його керівництвом продовжувались дослідження в газузі фізико-хімічних методів аналізу (Л. С. Сердюк, Л. Ф. Голобородько, Г. М. Ганзбург, Л. П. Циганок, В. С. Смирна та ін.). У цей період досить суттєвим був внесок співробітників кафедри в пропаганду найновіших для того часу методів аналізу та впровадження їх у виробництво. Б. Є. Рєзнік створив портативний титраційний фотоколориметр, розробив прості експресні методики визначення ряду металів з використанням фотоколориметричного титрування. Ці методики використовувались, зокрема, вченими-гідробіологами та працівниками геологічних експедицій. Серед інших напрямків досліджень цього періоду вкажемо на вивчення каталітичних реакцій і розробку методів визначення сполук на їх основі (Б. Є. Рєзнік, Р. Ю. Длугач), вивчення комплексів рідкісноземельних елементів з органічними реагентами, що містять гідроксильні групи (Л. С. Сердюк, Л. Ф. Голобородько, В. С. Смирна, В. І. Довгаль). Продовжувались також дослідження комплексних гетерополікислот (Б. Є. Рєзнік, Г. М. Ганзбург, Л. П. Циганок, Г. В. Мальцева, В. П. Григорьєва), розпочаті ще в довоєнні роки.

З 1963 до 1978 рр. кафедрою завідував проф. В. Т. Чуйко, один з найкрупніших спеціалістів зі співосадження з неорганічними колекторами. З його ініціативи на кафедрі розпочались дослідження з концетрування ультрамікродомішок металів шляхом співосадження, розробки методів визначення низьких концентрацій солей. Застосовуючи закон діючих мас до процесів співосадження, В. Т. Чуйко одержав вираз для константи рівноваги йонного гетерогенного обміну, який регулює співосадження і розподіл мікрокомпонента між фазами. В дослідженнях з цієї тематики брали участь В. С. Смирна, В. П. Портретний, Ф. О. Чмиленко, Н. В. Царьова (Ковальова) та ін. Поряд із дослідженням процесів співосадження під керівництвом Л. С. Сердюк вивчались реакції комплексоутворення рідкісних та рідкісноземельних елементів з органічними гідроксилвмісними барвниками. Результати цих досліджень узагальнені в докторскій дисертації Л. С. Сердюк (1967). У ці ж роки продовжувалось вивчення коплексних гетерополікислот (Б. Є. Рєзнік, Л. П. Циганок), виконана низка робіт, присвячених кінетичним методам визначення кобальту (В. Т. Чуйко, В. І. Вершинін).

У восьмидесяті роки, коли кафедру очолювала Л.П. Циганок, пріоритетним став напрямок з вивчення хімії гетерополісполук, їх використання в аналітичній хімії (В. І. Ткач, А. Б. Вишнікін, О. І. Глухова). Особлива увага приділялась вивченню реакцій відновлення гетерополікомплексів (ГПК), досить перспективних для аналізу. Поряд з традиційними для ГПК центральними атомами (As, P), вивчались нові комплекси тризарядних аніонів третьої групи (Ga, In). Результати досліджень дозволили висловити ряд припущень про закономірності утворення ГПК, їхні окисно-відновні властивості, розробити рекомендації щодо використання відновлених форм ГПК в аналітичній хімії і запропонувати методи визначення Ga у напівпровідниках, As і P в сталях без розділення тощо. Виявлено, що ГПК мають особливості, які дозволяють використовувати їх як іонообмінники, каталізатори в органічному синтезі, інгібітори корозії металів.

З 1980 р. на кафедрі розвивається напрямок по використанню поліелектролітів як модифікаторів органічних реагентів. Систематично вивчено взаємодію поліелектролітів (полісульфону, полігаунідину, полівінілпіролідону тощо) з органічними аналітичними реагентами. Встановлено, зокрема, матричну дію поліелектролітів у розчинах. Результати досліджень дозволили сконструювати принципово нові аналітичні реагенти, що мають властивості супрамолекулярних систем (Т. С. Чмиленко, Ю. М. Піскун, Л. П. Жук, М. В. Харун, О. В. Мікуленко, О. В. Терещенко, К. В. Маторіна, Ф. О. Чмиленко). З 1990-х рр. співробітниками кафедри розвивається новий науковий напрямок з комплексного використання ультразвукового, мікрохвильового випромінювання та плазми для одержання аналітичного сигналу та інтенсифікації пробопідготовки в аналітичній хімії довкілля, харчових продуктів, біомедичних об’єктів (Ф. О. Чмиленко, О. М. Бакланов, Л. П. Сидорова, Л. В. Шевчук (Бакланова), Ю. В. Бохан, О. В. Саєвич, Ю. М. Піскун, Н. М. Смітюк). Встановлена та практично реалізована можливість підвищення ефективності стадії пробопідготовки геологічних і металургійних об’єктів при визначенні в них благородних металів шляхом дії на процес пробірної плавки ультразвуком (Ф. О. Чмиленко, В. О. Воропаєв). Вперше як джерело аналітичного сигналу використано сонолюмінесценцію; розроблені теоретичні основи нового спектроскопічного методу аналізу – сонолюмінесцентної спектроскопії (Ф. О. Чмиленко, О. М. Бакланов); результати досліджень в цьому напрямку узагальнені в докторській дисертації О. М. Бакланова. На основі дослідження комплексоутворення платинових металів та хіміко-аналітичних властивостей отриманих сполук запропоновані нові аналітичні форми для концентрування, виділення та кількісного визначення їх різними методами (Ф. О. Чмиленко, С. М. Худякова).

Співробітники кафедри аналітичної хімії виконали в цей період також кілька прикладних досліджень, що мають важливе народногосподарське значення. Під керівництвом Ю. М. Норохи проведені госпдоговірні роботи, спрямовані на боротьбу з біологічним обростанням гідроспоруд, вивчені, зокрема, закономірності поширення дрейсени. В організованій при кафедрі лабораторії фізико-хімічних методів аналізу понад 10 років виконувались атестаційні аналізи кольорових металів і сплавів (В. С. Смирна, Л. П. Циганок).

З 1994 р. кафедру аналітичної хімії очолює проф. Ф. О. Чмиленко. Ним та його співробітниками (О. М. Бакланов, Л. П. Сидорова, Л. В. Бакланова (Шевчук), Т. М. Деркач, Ю. М. Піскун) виконані дослідження з теорії вимірювально-інформаційного аналітичного сигналу та його практичного використання для інтенсифікації аналітичного процесу фізичною дією, зокрема ультразвуком та плазмою. Результати цих робіт узагальнені в докторській дисертації Ф. О. Чмиленка (1997). Науковці кафедри виконали цикл робіт з інтенсифікації пробопідготовки при аналізі харчових продуктів, зокрема при атомно-абсорбційному визначенні металів. Ними розроблено 6 ДЕСТів для визначення Hg, Ag, Pb, Cu, Zn, Cd у харчовій кухонній солі.

В останні роки вчені кафедри продовжують розвивати теорію вимірювально-інформаційного аналітичного сигналу та практичні аспекти його застосування для підвищення точності, експресності та чутливості визначення основних речовин та домішок в об’єктах навколишнього середовища та речовинах, важливих для життєдіяльності людини (Ф. О. Чмиленко, Л. П. Сидорова, Л. П. Жук, І. В. Коробова, В. О. Воропаєв, Н. М. Смітюк). Вивчаються також реакції утворення гетерополікомплексів структури Кеггіна та їх використання в аналітичній хімії (А. Б. Вишнікін).

З 1990 р. на кафедрі захищено 3 докторські та понад 20 кандидатських дисертацій.

Колектив кафедри аналітичної хімії

Навчальна робота

Співробітники кафедри аналітичної хімії викладають загальні курси:

  • Аналітична хімія - для спеціалізації «Хімія», «Харчові технології», «Біологія», «Клінічна діагностика» та «Геологія»,
  • Аналітична хімія навколишнього середовища
  • Обробка та моделювання експерименту на ПЕОМ
  • Екологія
  • Хімічна інформація;
  • Контроль якості продуктів харчування
  • А також спеціальні курси:
  • Спектроскопічні методи аналізу
  • Технічний аналіз
  • Хімічна інформація: основи сертифікації ліків
  • Електрохімічні методи аналізу
  • Методи розділення та концентрування в хімічному аналізі
  • Аналітичні орг.реагенти, тест-методи в аналiзi
  • Аналіз та мікроаналіз органічних сполук
  • Методологія та організація наукових досліджень
  • Інтелектуальна власність
  • Методологія та мат планування в аналіт. хімії. Теоретичні основи хімічних методів аналізу.
  • Аналіз лікарських речовин
  • Математичне планування хімічного експерименту
  • Спектроскопічні методи дослідження аналітичних реагентів
  • Аналітична хімія комплексних сполук
  • Хімікотоксикологічний аналіз
  • Стандартизація та сертифікація
  • Контроль якості та безпеки харчових продуктів галузі
  • Методика викладання біології та хімії
  • Наукові дослідження 

  • Апаратурне обладнання кафедри аналітичної хімії:
  • Атомно-абсорбційні спектрофотометри С-115 ПКС, AAS-1, AAS-3
  • Спектрофотометри SPECORD M-40, SPECORD M-80, СФ-46,СФ-26, 
  • Фотоколориметри КФК-2, КФК-2М
  • Спектрометр ИСП-30,
  • Іонометри, полярографи, ультразвукові диспергатори

Наукова робота студентів

 

Наші досягнення

Монографії та підручники, видані викладачами кафедри аналітичної хімії

  1. Лошкарев Ю. М., Коваленко В. С. Електролитическое цинкование. – Д., 1994.
  2. Чмиленко Ф. А., Винниченко Н. Г., Чмиленко Т. С. Подготовка к экзамену по химии с контролем на ЭВМ. – М., 1994.
  3. Корнілов М. Ю., Чмиленко Ф. О. та ін. Хімія. Завдання та тести. Ч. 1 і Ч. 2. – К., 1993.
  4. Ткач В. І. Гетерополіаніони, як аналітичні реагенти на азотвміщуючі органічні речовини. – Д., 1995.
  5. Чмиленко Ф. А., Бакланов А. Н., Безкровный Г. М. Анализ поваренной соли и рассолов. – Д., 1995.
  6. Чмиленко Ф. О., Винниченко І. Г., Чмиленко Т. С. Збірник конкурсних задач з хімії. – Тернопіль, 1996.
  7. Хімія: Завдання і тести / Під ред. М. Ю. Корнілова / Рєзнікова Г. Г. Чмиленко Ф. О. та ін. – К., 2000.
  8. Чмиленко Ф.А., Бакланов А.Н. Ультразвук в аналитической химии. Теория и практика. – Д., 2001.
  9. Використання гетерополіаніонів структури Кеггіна в аналізі органічних та неорганічних сполук / В. І. Ткач, Н. І. Карандєєва, Л. П. Циганок, А. Б. Вишнікін. – Д., 2002.
  10. Чмиленко Ф. О., Деркач Т. М. Методи атомної спектроскопії: атомно-абсорбційний спектральний аналіз. – Д., 2002.
  11. Чмиленко Ф. О., Коробова І. В., Сидорова Л. П. Сучасна аналітична хімія. – Д., 2004.
  12. Чмиленко Ф. О., Смітюк Н. М. Аналітична хімія грунтів. – Д., 2005.
  13. Чмиленко Ф. О., Сидорова Л. П. Контроль якості харчових продуктів. – Д., 2006.
  14. Чмиленко Ф. О., Чмиленко Т. С., Сапа Ю. С., Саєвич О. В. Хімічні елементи та речовини в організмі людини в нормі та при патології. – Д., 2006. 
  15. Чмиленко Ф. О., Бразалук О. З., Хмельникова Л. І. Медична та біоорганічна хімія. – Д., 2007.

Наукові статті, книги, монографії.

  1. Лошкарьов Ю. М. // Акад.наук вищої шк. України. Персон. склад. – К., 1997.
  2. Чмиленко Ф. О., Циганок Л. П. Пам’яті вчителя до 90-річчя проф. В. Т. Чуйка. // Вісник Дніпроп. ун-ту, сер. Хімія, Вип. 4. – 2000. – С. 108.
  3. Чмиленко Ф. О. // Акад. наук вищої шк. України. Персон. Склад. – К., 2005.
  4. До ювілею Ф. О. Чмиленка // Методы и объекты химического анализа. – Т. 3. –№ 1. – 2008. – С. 117–118.

Післядипломна освіта

На кафедрі існує аспірантура та докторантура зі спеціальності аналітична хімія.

Наші випускники

Фундаментальна фахова та спеціальна комп’ютерна підготовка дає змогу випускникам кафедри аналітичної хімії знайти гідне місце на сучасному ринку праці не тільки за фахом хіміка, але й в галузях, які потребують спеціальних комп’ютерних знань:

  • в центральних та цехових лабораторіях металургійних та машинобудівних підприємств,
  • в лабораторіях підприємств харчової промисловості,
  • на підприємствах фармацевтичної хімії,
  • в санітарно-екологічних лабораторіях,
  • в пробірних лабораторіях,
  • в комп’ютерних фірмах.